Виступ вчителя історії
на засіданні школи молодого вчителя
Даниленко Валентини Олексіївни
Одним з основних завдань системи
загальної середньої освіти є підвищення якості навчання. Такі предмети, як
історія, правознавство, етика повинні не стільки інформувати, скільки формувати
такі навички та уміння, які дозволять майбутньому громадянинові знайти своє
місце в суспільстві.
Урок є
основною формою організації навчання в школі. Сучасний якісний урок – це урок
добре підготовлений, ретельно розрахований відповідно до поставленої мети і
наявних можливостей. Існує кілька типів уроків, що відрізняються своїми цілями
і, відповідно, структурою. Структура уроку, як форма
організації навчальної роботи, існує із сімнадцятого століття, тобто більше 350
років.
Структура уроку – це сукупність варіантів взаємодії між окремими елементами
уроку, яка виникає під час навчання і забезпечує для нього цілеспрямовану
дієвість. Структура уроку прямо залежить від мети його проведення, змісту
матеріалу, який планується вивчити, засобів, методів і прийомів навчання,
використання яких заплановано, від підготовки учнів і від творчого потенціалу
самого вчителя. Незмінним
залишається правило: структура уроку повинна відображати закономірності і
логіку процесу навчання. Вона відповідно до кожного уроку повинна бути чіткою, із суворим переходом від
однієї частини уроку до іншої відповідно до
цілей і завдань уроку та закономірностей процесу навчання.
Сучасна система освіти має бути побудована на наданні учням можливостей
міркувати, зіставляти різні точки зору, формулювати та аргументувати власну
точку зору, спираючись на знання фактів, законів, закономірностей, вироблених
наукою, власне спостереженнях, досвіді, умінні проектувати і реалізувати власні
навчальні проекти, творчо і нестандартно розв’язувати навчальні проблеми, бути
толерантним до іншої точки зору. За таких умов формування компетенції різних
рівнів – ключових, загально-предметних – засобами змісту освіти є основними
завданнями кожного педагога.
Урок має можливості впливати на становлення дуже
багатьох якостей особистості учнів. І ці можливості необхідно використовувати
повною мірою.
Жоден урок не може вирішувати всіх задач навчання,
розвитку та виховання учнів. Він є тільки частиною теми, курсу, навчального
предмета та взагалі процесу навчання, освіти. Важливо завжди усвідомлювати, яке
місце він займає в системі навчального предмета, які його дидактичні, виховні
та розвивальні цілі.
Опорна схема структури сучасного уроку (з коментарем):
Організаційний етап
Перевірка готовності до
проведення уроку
Етап перевірки домашнього
завдання або актуалізації знань
Ліквідувати в ході перевірки
знайдені прогалини
Ліквідація знайдених недоліків
Повідомлення теми уроку.
Пояснення учням цілей уроку
одночасно з повідомленням теми.
Забезпечити сприйняття,
осмислення та первинне запам’ятовування учнями матеріалу,який вони вивчають.
Організувати увагу учнів.
Робота з визначенням понять, які
вводять.
Етап перевірки первинного
розуміння
Перевірка вчителем розуміння
учнями того, що є суттю основного змісту.
Закріплення нових знань і
способів дій
Організація діяльності учнів з
відтворення суттєвих ознак об’єктів, що вони вивчають.
Використання на уроці
взаємообернених завдань.
Етап застосування знань і
способів дій
Організація діяльності учнів із
застосування знань і способів дій у змінених і нових ситуаціях
Етап узагальнення та
систематизації знань
Організація діяльності учнів з
переведення окремих знань і способів дій у цілісну систему знань і вмінь
Етап контролю та самоконтролю
знань і способів дій
Глибока різностороння перевірка
способів дій учнів.
Різнорівневі контрольні й
самостійні роботи.
Етап корекції знань і способів
дій
Етап інформації про домашнє
завдання
Цікава постановка навчальної
проблеми, якщо йдеться про пізнавальні завдання.
Етап підбиття підсумків заняття
Етап рефлексії
Мобілізація учнів на рефлексію
своєї поведінки
Приклад з досвіду роботи:
Сприймання
та усвідомлення навчального матеріалу на уроці в 7 класі по темі «Українські
землі у складі Великого князівства Литовського».
Логічне завдання уроку
– Чим ви можете пояснити те, що
Литва, яка за словами автора «Слова про загибель Руської землі» (ХІІІ ст.), «з
болота на світ показувалася», стала не тільки серйозним суперником українських
земель, а й володарем їх значної частини? Свою думку обґрунтуйте
методом «Прес».
Литовські племена напередодні об’єднання (робота з
картою). Польща теж прагнула захопити українські землі. Перший похід
Казимира III на Галичину (робота з картою). Правління
в Галичині боярської верхівки на чолі з Д. Детьком.
Евристична бесіда
Чому бояри мали таку силу?
Інтерактивна вправа
Робота в малих групах із метою набуття навичок спілкування та співпраці.
Групи по 4-6 чол. (сформувати 5 груп).
Розподіляються ролі в групі.
• Спікер (керівник)
• Секретар веде роботу групи.
• Посередник стежить за часом.
• Доповідач.
Робота з текстом підручника
Опрацьовані питання учні висвітлюють перед іншими групами. Учні вчаться виділяти
головне, занотовують ключові моменти. Ставлять одне одному перехресні
запитання. Кожна група в кінці робить висновок. Розв’язуємо методом «Прес»
логічне завдання, поставлене на початку уроку:
2. Тому, що ...
3. Наприклад ...
4. Отже, (тому), я вважаю...
Підсумки уроку, повідомлення домашнього
завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати повідомлення про князя Вітовта.
3. Виконати завдання на контурній карті.
Немає коментарів:
Дописати коментар