Форми позакласної роботи Даниленко В.О.

Науково-дослідницька робота учнів 10-11 класів. Захист робіт.

Проект "Чарівний світ захоплень".

Фрагмент засідання шкільного євроклубу "Альянс".

Віденський вальс

Виступ Дорошенко Дар'ї учениці 11 класу по темі "Проект "Ті, що навчали моїх батьків""

Члени гуртків "Євроклуб "Альянс"" та "Спадщина"

Бондаренко Вікторія (11 клас), Окара Ольга (10 клас), Куковська Дар'я (10 клас) - 

активні учасниці науково-дослідницької роботи в школі 

Малинська Любов, Бойко Віта, Канівець Діана - юні майстрині

Плакати виготовлені учасниками гуртків

Плани саморозвитку старшокласників

Науково-дослідницькі роботи учнів школи

Вироби учнів школи

Гуртківці разом з керівником Даниленко В. О.

ВІДКРИТИЙ УРОК ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ у 11 класі

Мета: визначити причини, Другої світової війни, залучаючи історичну карту, характеризувати основні  політичні  події  напередодні  1939 року; розвивати в учнів вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, працювати з історичними джерелами, робити висновки таузагальнення;розвивати  критичне  мисленняучнів,долучати  учнів  до  проведення  дебатів, сприяти патріотичному вихованню учнів.                           Тип уроку: урок-дебати                                                                                         Хід уроку:                                                                                                               І. Організаційний момент уроку                                                                           ІІ . Актуалізація опорних знаняРобота з картою «Європа напередодні Другої світової війни»Учні знаходять на карті провідні країни світу, пригадують, до яких типів держав вони належать, які між ними існували суперечності.Бесіда1. Яку політику проводили тоталітарні і яку демократичні країни в 30-х роках? Наведіть приклади.2. Чому не була створена система колективної безпеки?4. Чому Ліга Націй і демократичні сили світу не змогли перешкодити агресорам у здійсненні їхніх планів?                                                                ІІІ . Мотивація навчальної діяльностіУ ч и т е л ь. Друга світова війна стала найбільш масштабною і найбільш жорстокою в історії людства. Воєнні дії відбувалися на території Європи, Азії, Африки й Австралії, на усіх морях і океанах.У війні брала участь 61 країна світу, 80 % населення Землі. На території 40 країн було мобілізовано 110 мільйонів чоловік; втрати сягнули 50–55 мільйонів. Війна знищила тисячі міст і сіл, безліч матеріальних цінностей та визначних пам’яток культури. У ході війни вперше були застосовані нові види зброї, у тому числі атомна бомба.                                                                 Причини, характер, періодизація Другої світової війниУ ч и т е л ь. Жахливі наслідки Другої світової війни вимагають осмислення й опанування кожним новим поколінням, засвоєння нами конче необхідних й актуальних уроків історії, адже кожного з нас турбує питання, чому так сталося.Питання про причини Другої світової війни залишається в історичній науці досить дискусійним і не має однозначної відповіді.Ключем до їх розуміння повинна стати оцінка війни як продовження політики певної держави, насамперед її правлячих кіл, насильницькими засобами.1. Версальсько-Вашингтонська система, яка зумовила нове загострення міжнародних суперечностей.2. Нерівномірність економічного і політичного розвитку провідних країн світу.3. Світова економічна криза 1929–1932 рр. («Велика депресія»), яка ще більше поглибила суперечності між великими країнами.4. Прагнення агресивних держав до нового поділу світу, загарбання колоній, джерел сировини та ринків збуту.5. Політика «умиротворення» агресора з боку правлячих кіл Великобританії

Учні діляться на дві команди.1-ша: твердження - «Другій  світовій  війні запобігти  було  неможливо».2-га-спрощення: « Другій  світовій  війні запобігти  було  можливо».Команди отримують кейси-пакети з документами. Ознайомлення з  змістом - 7 хв. Виступ  команди  твердження. Використання   дефініцій:                            Ліга Націй, Версальско - Вашингтонська система, політика «умиротворення» агрессора.

Потім  виступає  команда  спрощення. На  виступ  -10 хвилин. Перемога   визначається  переконливістю  фактів.

3. Коли та за яких умов виникли осередки війни в Азії та Європі?

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу та Франції у поєднанні з американською політикоюізоляціонізму. 

VI. Домашнє завдання

                                                                         Даниленко  В.О.
вчитель історії та правознавства Межівської СЗШ І-ІІІ ступенів №2

Формування  «громадянської  свідомості» на уроках історії України та правознавства в сучасній школі

 

Виступ вчителя історії

 та правозназнавства Даниленко В.О.

 

Вивчення розвитку національної самосвідомості - одна з ключових проблем курсу національної історії. Ознайомлюючись з подіями та історичними постатями, учні мають змогу простежити складні шляхи боротьби народу за свою мову, культуру, за національну школу, за існування, в кінцевому рахунку, української нації з притаманними їй корінними рисами і відмінностями. Особливу роль у збереженні та розвитку національної самосвідомості завжди відігравали школа й учитель.

Безумовно серед факторів, що найбільше впливають на формування національної свідомості учнів, важливе місце посідають гуманітарні предмети і насамперед історія України. У ході її вивчення формується історична свідомість людини, що є чи не найвизначальнішою складовою національної свідомості.1 Формується людина - громадянин з високою національною гідністю, національним характером, складом мислення.

Курс історії України покликаний донести до свідомості учнів розуміння того, що український народ сформувався історично, має свою самобутню культуру, свою державність, пройшов складний трагічний і героїчний шлях боротьби за рідну землю. У процесі отримання знань про свою Батьківщину, її минуле, про визначних людей, народні традиції та ідеали формуються історична пам'ять, патріотизм і громадянська позиція підростаючого покоління.

Навчання дітей історії - це перший ступінь формування духовної культури особистості, її прилучення до загальнолюдських гуманітарних цінностей, її громадянського та національного самоусвідомлення. Дуже важливим є також пробудження у дитини інтересу й поваги до життя людей, до їхнього минулого і сучасності, до пам'яток історії і природи, бо без цього неможливе виховання патріота свого народу, своєї держави.

Людина лише тоді стає активним членом суспільства, коли добре знає, хто вона, й якого роду, коли справді знає свій народ, його історичну долю, його шлях в історичному житті, його природжену національну вдачу, здібності, хист; коли знає, що народ має вічно цінне і що тимчасове, поверхове; коли безпосередньо відчуває всією душею й розуміє свою органічну належність до свого народу.

    Глибоко відчувати цю приналежність "зможе лише той, як стверджує Гр. Наш, хто змалечку зрісся з нацією, хто змалечку звик дивитися на рідну націю, як на щось міцне, віковічне, закономірне, що з давніх-давен при всяких умовах існувало, існує і буде існувати, що існує на непорушних законах і через те ніколи не руйнується, а навпаки - міцніє. Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. “Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне”, - справедливо наголошував видатний український історик М.С.Грушевський. складова. Нам відводило небагато часу на те, щоб допомогти засвоїти знання і зрозуміти, що вони повинні стати гідними громадянами своєї батьківщини, нашого неспокійного континенту і загального дому, який постійно перебуває під загрозою”. Праця вчителя історії сповнена великої відповідальності. Сучасний вчитель  історії мають бути притаманні такі риси:

1. Державницька свідомість. (В непростих сучасних трансформацій українського суспільства від тоталітаризму до демократії, правової держави, громадянського суспільства вчитель є провідником державницьких ідей, послідовно наголошує на історичні традиції та прагнення українського народу до свободи, незалежності власної держави. боротьби, простих людей, для яких державність України завжди була найвищим життєвим сенсом

2. Професійна майстерність охоплює дві сторони питання: вільне володіння історичним матеріалом, постійне вдосконалення своїх знань, напружена робота над собою, а також оволодіння сучасними педагогічними технологіями, інтерактивними методами навчання, які зможуть давати вагомі результати у навчанні та вихованні учнів. Вчитель історії ніколи не стоїть на місці, знаходиться в постійному пошуку. Він самостійно конструює оригінальні педагогічні прийоми навчання, створює власну педагогічну лабораторію.

3. Гуманістична спрямованість викладання - якісно новий момент в навчанні історії. Адже в центрі історичних подій не стояти партії, класи, рухи, а конкретні люди з її постійними життєвими потребами. Звернення до особистості, духовних цінностей утвердження високих моральних норм. Як найкраще відповідає ідеям Конституції України:

4. Демократизм. В процесі навчання та виховній роботі дає можливість педагогу знайти свій особистий підхід до кожної дитини. Вчитель не тільки сприймає, а всебічно підтримує право кожного учня на власне бачення історичних подій, яке може відрізнятись від позиції педагога та авторів підручників. Історичний плюралізм, багатоманітність відкривають перед учнями шляхи до подальшого пізнання, а не до простого засвоєння “суми знань.

5. Особистість педагога, його висока особиста культура - запорука педагогічного успіху. Саме вони пробуджують у учнів інтерес до навчального предмету, бажання продуктивно працювати, спонукають до дослідницької роботи. Принципи викладання історії в школі. Відповідно проекту концепції історичної освіти України визначаються основні підходи і головні принципи викладання, серед яких:

а) (науковість) введення в науковій обіг нових історичних матеріалів, документів, маловідомих джерел, використання тільки перевірених посилань на публікації, які мають під собою історичні факти; застосування найновіших педагогічних технологій;

б) (об'єктивність) відхід від штампів, ідеологічних стереотипів, політичної кон'юнктури, відображення історичних діячів, політичних рухів без фальсифікацій і міфотворень;

в) (демократизм) широкий простір для творчої роботи вчителя, вибір педагогом різноманітних форм, методів і прийомів викладання, педагогіка співробітництва, формування критично-аналітичного мислення учнів;

г) (гуманізм) виховання у молоді в процесі викладення високих моральних і духовних цінностей, досягнення розуміння, що найвищим ідеалом суспільства є життя людини, її права і свободи, добробут, зростаючі матеріальні і духовні потреби; заперечення воєн, расової чи національної виключності;

д) (національний компонент) постійне звернення до великої історичної, культурної спадщини українського народу, його демократичних та гуманістичних традицій, споконвічного прагнення до незалежності; вивчення історії своєї країни, рідного краю;

е) (цивілізаційність) усвідомлення особливих та загальних закономірностей розвитку суспільних процесів, підхід до вивчення історії за планом: історія рідного краю - національна історія - історія Європи - історія Американського континенту, Азії і Африки; розгляд і аналіз історичних явищ без ідеологічних догм, враховуючи політичний, економічний, теологічний, географічний і психологічні фактори.

Добре відомо, що навчання історії має виховний аспект. І якщо вивчення всесвітньої історії має сприяти формуванню загальнолюдських, гуманістичних поглядів, то вивчення вітчизняної історії формує ще й громадянина, патріота, з яким держава і суспільство пов'язують перспективи свого подальшого розвитку.[42,C.31]

Головною метою сучасного загальноосвітнього навчального закладу в Україні є виховання громадянина України, соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості. Виходячи з цього, головними цілями навчання історії є:

- формування історичних знань;

- розвиток історичного мислення учнів;

- виховання в учнів особистісних рис громадянина України;

Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього, прищеплюється школярам любов до історії як науки про минуле людства.

Початковий курс історії органічно поєднується з іншими шкільними предметами та розв'язує не лише спеціальні, але й загально педагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним.

У 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші", "Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі", "Виникнення козацтва", "Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави", "здобуття Україною незалежності..." та багато інших.

Починаючи з сьомого класу, учні детальніше вивчають історію України.

Будучи на практиці у школі с. Клекотини, я спостерігала, як учні вчать тему "Давня історія України в історичних джерелах". Зокрема, як відбувалось залюднення території сучасної України, школярі більше взнають про минуле нашої Батьківщини. Розповідаючи про столиких первісних людей, вчитель пропонує конкретно вивчити одну з - них (Кирилівську, Мізинську, Каїк - Кобинську чи іншу) і підкреслює, що на Україні таких стоянок відкрито вже багато, створює в учнів уявлення про значне поширення первісних людей на Україні. Основні засади сучасного уроку

14. Диференційований підхід до оцінювання знань учнів.

15. Коментована подача домашнього завдання.

Знання, які здобувають учні, переходять із класу до класу, повинні розширювати їхнє логічне мислення, розвивати вміння та навички до історичного пізнання. Цей новий етап роботи реалізується під час викладання історичних курсів у 8 та 9 класах.

Плануючи роботу з учнями 10-11 класів, учитель орієнтується на розвиток логічного мислення старшокласників, їхні вміння і навички щодо самостійної роботи. Уроки - шкільні лекції, семінари, конференції, диспути, практикуми, міжпредметні уроки - повинні посісти в навчальному процесі пріоритетне місце.

На наш погляд, буде доцільним проводити конференції старшокласників за темами, які найбільше за обсягом містять навчального матеріалу і є соціально-політичне важливими. В Х класі: “Українська революція і боротьба за збереження державної незалежності України1917-1920 рр.”.

Орієнтовні питання цієї конференції можуть бути такими:

1. Початок української революції.

2. Центральна рада та її суспільно-політична діяльність (1917 р.).

3. Проголошення незалежності України.

4. ЗУНР - українська держава в Східній Галичині.

5. Держава П.Скоропадського та українська революція.

6. Діяльність урядів Директорії УНР.

7. Проголошення Соборності України.

8. Видатні політичні діячі та герої визвольної боротьби українського народу.

9. Історичне значення української революції та національно-визвольної боротьби в 1917-1920 рр.

У ХI класі буде цікаво провести учнівську конференцію на тему: “Україна в роки другої світової війни”. Епіграфом цієї конференції повинні стати слова Президента України Л.Д.Кучми: “ Ми можемо сказати, що в українського народу два головні національні свята - День Перемоги і День Незалежності. Свята великі, світлі і взаємопов'язані”.

1. Радянсько-німецькі договори 1939 р. й українські землі.

2. Напад нацистської Німеччини на СРСР. Оборонні бої літа-осені 1941 р. на території України.

3. Плани нацистської Німеччини щодо України, Гітлерівський “новий порядок”.

4. Рух Опору Нацистському режиму в Україні: його багатоскладовий та суперечливий характер.

5. Визволення України від німецько-фашистських загарбників.

6. наші земляки - видатні учасники II світової війни.

7. Роль і внесок українського народу в розгром нацистської Німеччини.

8. Історичне значення перемоги над нацизмом для майбутнього України.

В поєднанні з історичним поняття “Державність України” все це дає можливість сформувати у старшокласників цивілізаційний погляд на історію і суспільство, яке може бути визначено такою оцінкою: “Я - громадянин України, Я - громадянин Європи, Я - громадянин Світу”.

Вірне формулювання навчальної проблеми - одне із головних завдань, від якого залежить успіх та результативність уроку.

Характерною рисою проблемного навчання є постановка перед учнями проблемної ситуації, яка спонукає їх не тільки користуватися готовими знаннями, але і самостійно (під керівництвом вчителя) здобувати нові знання. Схематично це може мати такий вигляд.

Репродуктивне навчання

Проблемне навчання

Робота учнів з історичними документами

Важливого значення для розкриття історичного минулого набуває використання на уроках архівних матеріалів та документальних джерел, які викладені в підручниках, посібниках чи об'єднані та систематизовані в хрестоматійних збірниках. Це дає можливість конкретизувати виклад матеріалу та наблизити школярів до історичної епохи. Як правило, до аналізу документів залучаються учні, перед якими ставляться логічні завдання:

1. Коли був написаний історичний документ?

2. Хто автор цього документу?

3. Якими історичними обставинами було зумовлено появу цього документу?

4. Які історичні події відображено в документі?

5. Яке враження цей документ справляє на сучасників?

Організація роботи учнів з текстовими таблицями та схемами